| КП "ГОСПОДАР" ЗАЙЦІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ"

ПРАВИЛА

приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення

сел Зайцеве, Майське Синельниківського району Дніпропетровської області

І. Загальні положення

1. Ці Правила розроблено з метою:

захисту здоров’я персоналу систем збирання, відведення стічних вод;

запобігання псуванню обладнання систем водовідведення;

гарантування, що скиди стічних вод не спричинять згубного впливу на навколишнє середовище;

гарантування, що осад може бути утилізований у безпечний і прийнятний для навколишнього середовища спосіб.

2. Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з централізованого водовідведення (далі - виконавці), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які використовують воду (у тому числі питну) для виробництва товарів та надання послуг та скидають стічні води до систем централізованого водовідведення (далі - споживачі).

3. Терміни, що використані у цих Правилах використовуються у таких значеннях:

арбітражна проба - частина контрольної проби, аналіз якої здійснюється за рахунок споживача за його незгоди з результатами аналізу контрольної проби, яку провів виробник;

виконавець – Комунальне підприємство «Господар» Зайцівської сільської ради» - суб’єкт господарювання, який надає послуги з централізованого водовідведення вод;

вимоги до скиду стічних вод - вимоги щодо режиму, кількісного та якісного складу стічних вод, які споживач скидає до системи централізованого водовідведення населеного пункту, склад і зміст, порядок надання яких визначено цими Правилами (далі - місцеві правила приймання);

випуск водовідведення споживача - трубопровід для відведення стічних вод від будинків, споруд, приміщень та з території споживача в мережу водовідведення;

головний колектор водовідведення - трубопровід, до якого надходять стічні води від збірних колекторів;

ДК - допустима концентрація забруднюючої речовини, г/м-3;

договір - договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

залповий скид до системи централізованого водовідведення - скид стічних вод з концентраціями забруднюючих речовин, що перевищують більш як у 20 разів допустимі величини показників, визначені в місцевих правилах приймання, та/або з перевищенням обсягів стічних вод, визначених для конкретного споживача;

збірний колектор - трубопровід для приймання стічних вод з окремих випусків водовідведення та транспортування їх у головний колектор водовідведення;

зливальна станція (пункт) - спеціальне обладнання (стаціонарне чи пересувне) для прийому стічних вод, що вивозяться асенізаційним транспортом, до системи централізованого водовідведення стічних вод;

колектор водовідведення - трубопровід зовнішньої мережі водовідведення для збирання й відведення стічних вод;

контрольний колодязь - колодязь на випуску водовідведення споживача безпосередньо перед приєднанням до колектора виконавця або в іншому місці за погодженням із виконавцем мереж з вільним доступом виконавця до такого колодязя;

контрольна проба - проба стічних вод споживача (субспоживача), відібрана виконавцем з контрольного колодязя з метою визначення складу стічних вод, що відводяться до системи централізованого водовідведення виконавця;

локальна мережа водовідведення - система трубопроводів, каналів та/або лотків і споруд на них для збирання й відведення стічних вод з території споживача;

локальні очисні споруди - споруди чи пристрої для очищення стічних вод окремого споживача відповідно до вимог цих Правил та/або місцевих правил приймання;

мережа водовідведення - система трубопроводів, каналів та/або лотків і споруд на них для збирання й відведення стічних вод;

об’єкт споживача - окремо розташована територія споживача з відокремленими системами водопостачання і водовідведення;

плата за понаднормативні скиди стічних вод - додаткова плата споживачів, яка справляється за порушення ними умов скиду стічних вод до систем централізованого водовідведення;

роздільна система водовідведення - система водовідведення в населеному пункті або на промисловому підприємстві, що складається з декількох самостійних мереж водовідведення: господарсько-побутової (в яку, крім господарсько-побутових, може скидатися частина виробничих стічних вод), виробничої (для відведення забруднених виробничих стоків, які не допускають спільного відведення та очищення разом із побутовими стоками), зливової;

стічна вода - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар’єрної і дренажної води), а також відведена із забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок атмосферних опадів;

стічна вода технологічного походження - стічна вода, що утворилася в процесі виготовлення продукції та/або надання послуг;

субспоживач - суб’єкт господарювання, що скидає стічні води до системи централізованого водовідведення через мережі споживача за погодженням зі споживачем і виконавцем на підставі договору зі споживачем та виконавцем.

Інші терміни, що використовуються у цих Правилах, вживаються у значеннях, наведених у Водному кодексі України, Законах України «Про водовідведення та очищення стічних вод», «Про житлово-комунальні послуги», «Про захист прав споживачів» та Правилах користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за № 936/15627 (далі - Правила користування).

4. Виконавці встановлюють кожному конкретному споживачу вимоги до скиду стічних вод до системи централізованого водовідведення на підставі вимог цих Правил.

5. Виконавець укладає зі споживачем договір за умови, що мережа водовідведення мають резерв пропускної спроможності. Виконавець приймає стічні води споживача до системи централізованого водовідведення за умови, що показники якості стічних вод споживача відповідають вимогам цих Правил та умовам укладеного з виконавцем договору.

6. Кожен споживач скидає стічні води до системи централізованого водовідведення через окремий випуск з обов’язковим облаштуванням контрольного колодязя, розташованого у місці, погодженому з виконавцем.

Об’єднання випусків стічних вод від кількох споживачів може здійснюватися тільки після контрольного колодязя на випуску водовідведення кожного споживача.

Скидання стічних вод субспоживачем із використанням мережі водовідведення споживача не є об’єднанням випусків стічних вод кількох споживачів.

7. Приймання до системи централізованого водовідведення стічних вод, які вивозяться асенізаційним транспортом від споживачів, об’єкти, яких не приєднані до систем централізованого водовідведення, здійснюється тільки через зливальні станції (пункти) виконавця, адреси яких зазначаються у договорі.

Скидання стічних вод до системи централізованого водовідведення у місцях, що неузгоджені з виробником, забороняється.

Умови приймання та сплати за очищення таких стічних вод визначаються цими Правилами.

8. Приєднання споживачів до систем централізованого водовідведення здійснюється згідно з вимогами розділу III Правил користування.

9. Приймання стічних вод споживачів до системи централізованого водовідведення здійснюється виключно за договорами.

ІІ. Засади безперебійного функціонування систем централізованого водовідведення під час приймання до них стічних вод споживачів

Виконавці повинні:

1) забезпечувати приймання, відведення стічних вод у межах розрахункових проектних показників системи централізованого водовідведення із дотриманням вимог Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року № 465;

2) здійснювати обстеження мережі водовідведення споживачів, вимагати від споживачів надання інформації та документів щодо зазначених мереж і споруд, які перебувають на балансі споживачів, їх технічного стану, в тому числі документів, що підтверджують проведення відновлення пропускної здатності трубопроводів та колекторів, хімічних реагентів, що використовуються споживачами та спричиняють забруднення у стічних водах (сертифікати, переліки, проекти), вивозу та утилізації осадів стічних вод, вжиття заходів з метою дотримання якості та режиму скидання стічних вод згідно з вимогами «Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення» затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316(далі- Правил №316) та місцевих правил приймання, в яких може вимагатися надання інших відомостей та документації, яка не носить дозвільного характеру та стосується скидання стічних вод на об’єктах споживачів;

3) контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами;

4) вибірково контролювати ефективність роботи локальних очисних споруд та вимагати їх налагодження або реконструкції для дотримання вимог цих Правил;

5) здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачами заздалегідь) відбір контрольних проб.

6) відключати споживачів від системи водовідведення негайно після усного попередження у разі загрози виходу з ладу систем централізованого водовідведення, та у разі самовільного приєднання споживачем до систем централізованого водовідведення та/або скидання стічних вод до систем централізованого водовідведення виконавця за відсутності чинного договору на централізоване водовідведення. При цьому за збитки таких споживачів виконавець відповідальності не несе. Підключення до систем водовідведення здійснюється за рахунок споживача після усунення обставин, що спричинили відключення та відшкодування збитків виконавцю (у разі їх наявності);

7) у разі виявлення порушень споживачами умов скидання стічних вод, вимог цих Правил та умов укладеного з виконавцем договору, вимагати їх усунення в установлені виконавцем строки та вживати заходів впливу, передбачених договором та цими Правилами;

8) вимагати від споживачів, на яких розповсюджуються дія цих Правил та об’єкти яких розташовані в житлових будинках, забезпечення водовідведення стічних вод об’єкта окремо облаштованим випуском водовідведення з облаштуванням контрольного колодязя.

2. Споживачі повинні:

1) дотримуватися вимог до скиду стічних вод та установлених кількісних та якісних показників стічних вод на випусках водовідведення споживачів, вимагати від субспоживачів виконання положень цих Правил;

2) здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до систем централізованого водовідведення, згідно з графіком відбору проб, погодженим із виконавцем, надавати виконавцю інформацію про обсяги та якісний склад стічних вод, які скидають до систем централізованого водовідведення;

3) виконувати на вимогу виконавця до визначеного ним строку попереднє очищення забруднених стічних вод на локальних очисних спорудах з обов’язковою утилізацією або вивезенням утворених при цьому осадів, якщо стічні води споживачів не відповідають вимогам цих Правил та умовам укладеного з виконавцем договору;

4) у разі зміни у своєму водовідведенні (зміна технологічних процесів або зміна на 30 % і більше попередніх обсягів водовідведення, виконання будівельних робіт на території об’єкта (у разі якщо воно впливає чи може вплинути на виконання споживачем вимог до скиду, виданих виконавцем), приєднання субспоживача тощо) повідомляти виконавця у семиденний строк про виникнення таких змін та вносити відповідні зміни до договору;

5) укладати новий договір з виконавцем у разі зміни власника об’єкта;

6) надавати працівникам виконавця необхідну інформацію щодо своєї системи водовідведення та вільний доступ до неї, а також допомогу під час відбору проб стічних вод споживачів, вивчення режиму їх скиду, обстеження системи водовідведення;

7) визначати не менше двох представників, уповноважених представляти споживача під час відбору проб стічних вод, про що у триденний строк повідомляють виконавця у письмовій формі та забезпечують присутність уповноваженого представника безпосередньо під час відбору проб стічних вод виконавцем;

8) брати участь у ліквідації аварій і заміні аварійних мереж водовідведення власними силами та засобами, а також у відшкодуванні капітальних витрат на відновлення системи централізованого водовідведення виконавця у разі погіршення її технічного стану та аварійних руйнувань з вини споживача;

9) перевіряти розрахунки ДК забруднюючих речовин стічних вод, які скидаються ними до систем централізованого водовідведення, виконані виконавцем, у разі незгоди звертатися щодо їх перегляду.

ІІІ. Загальні вимоги до складу та властивостей стічних вод, які скидаються до систем централізованого водовідведення

1. До систем централізованого водовідведення приймаються стічні води споживачів, які не призводять до порушення роботи мереж водовідведення, безпеки їх експлуатації відповідно до вимог Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року № 465.

2. Стічні води, що приймають до систем централізованого водовідведення, не повинні:

1) містити горючих домішок і розчинених газоподібних речовин, здатних утворювати вибухонебезпечні суміші;

2) містити речовин, які здатні захаращувати труби, колодязі, решітки або відкладатися на їх поверхнях (сміття, ґрунт, абразивні порошки та інші грубодисперсні зависі, гіпс, вапно, пісок, металева та пластмасова стружка, жири, смоли, мазут, пивна дробина, хлібні дріжджі тощо);

3) містити тільки неорганічних речовин або речовин, які не піддаються біологічній деструкції;

4) містити речовин, для яких не встановлено гранично допустимих концентрацій (далі - ГДК) для води водойм або токсичних речовин, що перешкоджають біологічному очищенню стічних вод, а також речовин, для визначення яких не розроблено методів аналітичного контролю;

5) містити небезпечних бактеріальних, вірусних, токсичних та радіоактивних забруднень;

6) містити біологічно жорстких синтетичних поверхнево-активних речовин (далі - СПАР), рівень первинного біологічного розкладу яких становить менше 80%;

7) мати температуру вище 40^-0 С ;

8) мати pH нижче 6,5 або вище 9,0;

9) мати хімічне споживання кисню (далі - ХСК) вище біохімічного споживання кисню за 5 діб (далі - БСК₅) більше ніж у 2,5 раза;

10) створювати умови для заподіяння шкоди здоров'ю персоналу, що обслуговує системи централізованого водовідведення;

11) унеможливлювати утилізацію осадів стічних вод із застосуванням методів, безпечних для навколишнього природного середовища;

12) містити забруднюючих речовин з перевищенням допустимих концентрацій, установлених цими Правилами.

3. У разі якщо на об’єктах споживачів здійснюються виробничі процеси, передбачені переліком виробничих процесів, при здійсненні яких споживач повинен мати локальні очисні споруди для попереднього очищення стічних вод перед їх скиданням до системи централізованого водовідведення згідно з додатком 1 до цих Правил, а також при систематичному скиді понаднормативних забруднень, скидання стічних вод до систем централізованого водовідведення без попереднього їх очищення на локальних очисних спорудах не допускається, крім випадку, визначеному у пункті 6 цього розділу.

Локальні очисні споруди споживача мають відповідати вимогам технічних умов, виданих виконавцем.

4. Забороняється скидати до системи централізованого водовідведення без попереднього знешкодження та знезараження на локальних очисних спорудах з обов’язковою утилізацією або захороненням утворених осадів стічні води, що містять забруднюючі речовини, визначені у переліку забруднюючих речовин, що заборонені до скидання до системи централізованого водовідведення згідно з додатком 2 до цих Правил.

Забороняється скидання стічних вод від атмосферних опадів до систем централізованого водовідведення при наявності відокремленої системи централізованого зливового водовідведення.

5. Якщо кількісні та якісні показники стічних вод споживача значно змінюються протягом доби, а показники концентрації забруднюючих речовин перевищують ДК, споживач повинен встановлювати спеціальні ємності-усереднювачі та пристрої, які забезпечують рівномірний протягом доби скид стічних вод.

6. Коли споживач не може забезпечити виконання вимог цих Правил, у тому числі пункту 3 цього розділу за деякими показниками, він звертається до виконавця із заявою та обґрунтуванням приймання понаднормативно забруднених стічних вод із зазначенням їх концентрації та зобов’язується вжити заходів для доведення якості та режиму їх скиду до вимог цих Правил у строк, зазначений у договорі.

Виконавець розглядає подану заяву у п’ятнадцятиденний строк і укладає зі споживачем окремий договір про приймання понаднормативно забруднених стічних вод у разі здатності існуючої на системі централізованого водовідведення виконавця технології очищення стічних вод видалити означені забруднення відповідно до вимог ГДС, встановлених для виконавця.

У договорі про приймання понаднормативно забруднених стічних вод визначають тимчасово погоджені концентрації забруднюючих речовин, розмір додаткової оплати за приймання понаднормативно забруднених стоків, який повинен бути в межах 60-80% від оплати, що встановлюється відповідно до розділу ІІ Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316 (далі - Порядок), та строк необхідний для завершення будівництва та прийняття в експлуатацію локальних очисних споруд (якщо таке прийняття передбачено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності)», який має бути обґрунтованим відповідно до розробленого проєкту та не може перевищувати п’яти років з дня укладання договору.

У разі виявлення перевищення фактичної концентрації будь-якого показника над зазначеною в договорі про приймання понаднормативно забруднених стічних вод плата, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод, здійснюється споживачем з коефіцієнтом кратності, який визначається відповідно до Порядку, але замість встановлених ДК для розрахунку застосовуються тимчасово погоджені концентрації, зазначені в договорі про приймання понаднормативно забруднених стічних вод.

7. Стічні води субспоживача є складовою стічних вод споживача.

8. Якість стічних вод, що відбираються асенізаційними машинами та скидаються в місця, погоджених з виробником відповідно до договорів, повинна відповідати вимогам Правил.

ІV. Визначення ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживачів

1. Виконавець визначає ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживачів як найменшу з чотирьох величин:

1) ДК забруднюючої речовини в мережі водовідведення (на випуску водовідведення споживача);

2) ДК забруднюючої речовини в очисних спорудах системи централізованого водовідведення (на вході в ці споруди);

3) величини лімітів на скидання забруднюючих речовин, які визначені у дозволі на спеціальне водокористування, виданому виконавцю відповідно до статті 49 Водного кодексу України;

4) допустимого вмісту важких металів в осадах стічних вод, що можуть використовуватися для удобрювання згідно з додатком 3 до цих Правил.

Розрахунок ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживачів проводять для кожного з колекторів водовідведення.

2. У разі визначення ДК забруднюючої речовини в стічних водах за ДК у мережі водовідведення приймають ДК, визначені місцевими правилами приймання, а за їх відсутності - відповідно до вимог до складу та властивостей стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення, для безпечного їх відведення згідно з додатком 4 до Правил №316.

3. У разі визначення ДК j-ої забруднюючої речовини в стічних водах розрахунок виконується за формулою:

де	ДК_j^bo	-	ДК j-ої забруднюючої речовини в стічних водах перед системами централізованого водовідведення;
	C_j	-	ДК j-ої забруднюючої речовини системі централізованого водовідведення, (г/м^-3) (приймається з урахуванням допустимих величин показників якості стічних вод та ефективності видалення забруднень в системі централізованого водовідведення згідно із додатком 5 до цих Правил);
		-	середньодобова витрата стічних вод на системі централізованого водовідведення (м^-3/добу);
		-	середньодобова витрата стічних вод споживачів, які можуть містити це забруднення (м^-3/добу);
		-	концентрація j-ої забруднюючої речовини в господарсько-побутових стічних водах (г/м^-3) (приймається за фактичними середніми даними експлуатаційних служб виконавця. За відсутності таких даних приймається: для азоту амонійного - 20 (г/м^-3); заліза загального - 2 (г/м^-3); жирів - 30 (г/м^-3); СПАР - 5 (г/м^-3); хлоридів - додатково 50 (г/м^-3) до вмісту в джерелі водопостачання; фосфатів - 10 (г/м^-3); для інших речовин, регламентованих Державними санітарними нормами та Правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747, - за середньорічним вмістом у водопровідній воді).

4. У разі наявності в стічних водах, які надходять в систему централізованого водовідведення населеного пункту, кількох забруднюючих речовин першого і другого класів небезпеки, визначених у додатку 5 до цих Правил, що нормуються за санітарно-токсикологічною ознакою, необхідно зменшити ДК кожної з цих речовин у стільки разів, скільки таких речовин надходить зі стічними водами.

5. ДК j-ої забруднюючої речовини за величиною загального ліміту на його скид у водойму (L_zag, т/рік) розраховують за формулою

де	ДК_j^zl	-	ДК j-ої забруднюючої речовини в стічних водах за величиною загального ліміту на його скид: частка ліміту, яка припадає на господарсько-побутовий стік населеного пункту;
	365	-	кількість днів у році;
	Qgp	-	середньодобова витрата господарсько-побутових стічних вод на вході в систему централізованого водовідведення (м^-3/добу);
		-	середньодобова витрата стічних вод споживачів, які можуть містити це забруднення м^-3/добу;
		-	концентрація j-ої забруднюючої речовини в господарсько-побутових стічних водах (г/м^-3);
		-	коефіцієнт ефективності видалення j-ої забруднюючої речовини на системі централізованого водовідведення виконавця. Значення коефіцієнта K_j приймають згідно з технологічним регламентом для конкретних очисних споруд.

6. ДК j-ої забруднюючої речовини за допустимим вмістом важких металів в осадах стічних вод на рівні дозволеного для осадів, що можуть використовуватися для удобрювання, розраховують за формулою

де	ДК_jvm	-	ДК j-ої забруднюючої речовини в стічних водах за допустимим вмістом важких металів в осадах стічних вод;
		-	допустима концентрація j-ого важкого металу на вході очисної споруди системи централізованого водовідведення - розраховується за формулою

		-	кількість сирого осаду, що затримується у первинних відстійниках, т/добу;
		-	кількість активного мулу, що затримується у вторинних відстійниках, т/добу;
		-	коефіцієнт перерахунку сирого осаду первинних відстійників на суху речовину,

де		-	вологість сирого осаду, %;
		-	коефіцієнт перерахунку надлишкового активного мулу вторинних відстійників на суху речовину,

де	-	вологість надлишкового активного мулу, %;
	-	допустимий вміст j-ого важкого металу в осадах, г/т сухої речовини. Приймається за даними додатка 3 до цих Правил;
	-	коефіцієнт ефективності видалення j-ого важкого металу в системі централізованого водовідведення. Приймається за середніми фактичними даними експлуатації системи централізованого водовідведення, а за їх відсутності - за даними, вказаними у додатку 3 до цих Правил;
	-	середньодобова витрата стічних вод на вході в системи централізованого водовідведення (м^-³/добу);
	-	середньодобова витрата стічних вод споживачів, які можуть містити це забруднення (м^-³/добу);
	-	концентрація j-ого важкого металу в господарсько-побутових стічних водах, г/м^-³. Приймається за середньорічним вмістом у водопровідній воді цього населеного пункту.

V. Заходи впливу у разі порушення вимог щодо скиду стічних вод до систем централізованого водовідведення

1. Виконавці та споживачі є відповідальними за дотримання вимог приймання та скиду стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідно до чинного законодавства України.

2. У разі невиконання споживачами цих Правил приймання щодо дотримання якості та режиму скиду стічних вод об’єкт споживача може бути відключений від системи централізованого водовідведення після письмового попередження виконавцем не менше ніж за п’ять діб.

Споживачі, які здійснюють виробничі процеси, визначені у додатку 1 до цих Правил, та уклали з виконавцем договір про приймання понаднормативно забруднених стічних вод, що передбачає будівництво локальних очисних споруд, не можуть бути відключені від системи централізованого водовідведення з підстав відсутності у них очисних споруд протягом дії договору за умови, що ці споживачі добросовісно та своєчасно виконують умови такого договору.

3. У разі стягнення з виконавця грошових сум за понадлімітні обсяги скидів у водні об’єкти або інші порушення природоохоронного законодавства він може вимагати від споживачів, з вини яких це сталося, відшкодування цих сум у регресному порядку.

4. У разі необхідності перекладання аварійних або заміни зруйнованих мереж і споруд системи централізованого водовідведення внаслідок агресивного впливу стічних вод споживача кошторисну вартість цих робіт (загальні капітальні вкладення) Кzag (тис. грн) розподіляють між споживачами, які скидали стічні води з порушенням цих Правил приймання і з вини яких сталося відповідне руйнування, згідно з формулою:

де	-	відшкодування заподіяних збитків і-м споживачем на відновлення зруйнованих мереж і споруд (тис. грн);
	-	середньодобова витрата стічних вод, які скидає і-тий споживач (м^-³/добу);
	-	сума платежів за скид понаднормативних забруднень з агресивними властивостями, стягнута виконавцем за останні три роки з і-го споживача (тис. грн).

5. У разі засмічення мереж водовідведення забрудненнями стічних вод споживачів (жирами, осадами, грубодисперсними зависями), які призводять до обмеження пропускної спроможності мережі водовідведення виконавця, споживачі відшкодовують витрати, які повинні бути документально підтверджені виконавцем, на проведення робіт з відновлення пропускної спроможності трубопроводів та колекторів.

6. За неможливості утилізації осадів та мулів через підвищений вміст важких металів, токсичних речовин тощо та необхідності розміщення осадів і мулів на спеціальних полігонах захоронення кошторисна вартість цих робіт (разом з екологічним податком) розподіляється між споживачами, які винні у забрудненні токсичними речовинами осадів та мулів. Розрахунок кошторисної вартості цих робіт для конкретного споживача виконується за формулою:

де	-	частка вартості робіт з розміщення осадів і мулів, яка має бути відшкодована і-м споживачем;
	-	загальна кошторисна вартість робіт з розміщення осадів і мулів (тис. грн);
	-	скиди забруднюючих речовин і-м споживачем, що вимагають утилізації осадів тільки шляхом захоронення на спеціальних полігонах (т);
	-	сумарні скиди забруднюючих речовин, що вимагають утилізації осадів тільки шляхом захоронення на спеціальних полігонах (т).

Участь споживачів у роботах з розміщення цих осадів визначається місцевими правилами приймання.

VІ. Порядок контролю за скидом стічних вод до систем централізованого водовідведення

1. Споживачі здійснюють контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи централізованого водовідведення. Перелік забруднень, на наявність яких робиться аналіз, та періодичність контролю встановлюються цими Правилами.

За наявності локальних очисних споруд споживачі здійснюють кількісний та якісний контроль стічних вод, що надходять на них, очищених стічних вод та враховують об’єми видалених із стічних вод осадів. На вивіз та утилізацію осадів повинні бути оформлені відповідні документи (акти, накладні, рахунки), які зберігаються у споживачів не менше трьох років.

Місця та періодичність відбору проб споживачами мають бути погоджені з виконавцем.

Результати аналізів стічних вод і замірів їх витрат фіксують у робочих журналах, які зберігаються у споживачів безстроково.

Споживачі систематично у строки, визначені цими Правилами, надають виконавцю інформацію про об’єми та якісний склад стічних вод, які вони скидають до системи централізованого водовідведення.

Споживачі зобов’язані мати та своєчасно оновлювати технічну документацію, яка характеризує стан систем водопостачання та водовідведення споживача, а саме відомості про системи водопостачання та водовідведення споживача, характеристику їх технічних параметрів і фактичного стану, графічний матеріал (генеральний план (топографічний план)) з нанесеними мережами водопостачання і водовідведення та місцем розташування контрольного колодязя, нормативний розрахунок водоспоживання та водовідведення споживача, технологічні креслення насосних станцій, план та схему локальних очисних споруд і наявність приладів обліку, відомості про категорії стічних вод споживача (промислові, господарсько-побутові, поверхневі тощо), характеристику якості стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення, інші документи, визначені Правилами №316, крім тих, що мають дозвільний характер.

2. Про всі випадки погіршення якості стічних вод, аварійних та залпових скидів забруднюючих речовин, проведення аварійно-відновних робіт споживачі повинні негайно інформувати виконавця.

3. Споживачі, які скидають стічні води до системи централізованого водовідведення, повинні забезпечити можливість проведення виконавцем у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод.

4. Для визначення вмісту забруднень у стічних водах споживачів використовуються дані лабораторії виконавця, у разі її відсутності - інших лабораторій, що здійснюють свою діяльність у цій галузі відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

5. Під час проведення аналізу проб стічних вод, відібраних у споживачів, використовують засоби вимірювальної техніки, повірені уповноваженими органами відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

6. З метою контролю якості стічних вод споживачів виконавець здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.

Відбір контрольних проб стічних вод споживачів виконує уповноважений представник виконавця, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представник виконавця, так і представник споживача.

У разі відмови представника споживача поставити свій підпис у журналі або акті представник виконавця зазначає про це в журналі або акті.

7. Відмова споживача виділити уповноваженого представника для відбору проб фіксується в акті за підписом представника виконавця, виконавець виставляє споживачу рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності K_k = 2 за розрахунковий місяць, у якому було вчинено це порушення.

Зволікання з допуском уповноваженого представника виконавця на територію споживача (більше ніж 30 хвилин після його прибуття) або створення перешкод у відборі проб з боку представників споживача фіксується в акті за підписом представника виконавця. Виконавець виставляє споживачу рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності K_k = 5 за розрахунковий місяць, у якому було вчинено це порушення.

8. У разі виявлення перевищення ДК забруднюючих речовин, встановлених цими Правилами, виконавець у строк не більше семи робочих днів з дати відбору контрольної проби направляє споживачу лист-повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживача та результати хімічного аналізу.

У строк, що не перевищує шести місяців після визначення перевищення допустимих концентрацій, виконавець направляє споживачу рахунок за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин та копії підтвердних документів.

9. У разі незгоди споживача з результатами даних лабораторії виконавця щодо якості стічних вод згідно з аналізом контрольної проби, за результатами якого зроблено висновок про наявність у стічних водах споживача перевищень ДК забруднюючих речовин, споживач має право звернутися до незалежної лабораторії, що здійснює свою діяльність у цій галузі відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», для проведення аналізу арбітражних проб, які відбираються одночасно з контрольною пробою і зберігаються належним чином виконавцем та споживачем.

VІІ. Порядок відбору контрольних проб

1. Порядок відбору контрольних проб стічних вод враховує особливості роботи каналізаційних мереж, договірні відносини між споживачем і виробником і конкретизує вимоги, що викладені в: ДСТУ ISO 5667-2:2003. Якість води. Відбирання проб. Частина 2, «Настанови щодо методів відбирання проб», ДСТУ ISO 5667-3:2001. Якість води. Відбирання проб. Частина 3., Настанови щодо зберігання та поводження з пробами, ДСТУ ISO 5667-10:2005. Якість води. Відбирання проб. Частина 10., Настанови щодо методів відбирання проб стічних вод; КНД 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу та властивостей стічних і технологічних вод»; КНД 211.1.2.008-94 «Гідросфера. Правила контролю складу і властивостей стічних та технологічних вод»;

2. Відбір контрольної проби проводиться в будь-який час доби без попереднього повідомлення споживача.

3. Відбір контрольної проби проводиться уповноваженими представниками виробника у присутності уповноваженого представника споживача, які повинні мати документ, що підтверджує їх особи.

4. Споживач зобов’язаний забезпечити безперешкодний підхід до місця відбору проб. Проходи до місця відбору проб повинні бути вільними, захаращення останніх не допускається.

5. Місцем відбору проб стічних вод споживача є КТ.

6. КТ, як правило, повинна знаходитися за межами території споживача, проте її конкретне місце розташування повинно бути погоджене виробником. На вимогу виробника КТ може бути обладнана стаціонарними приладами контролю за кількістю та якістю стічних вод (пробовідбірниками, датчиками аналізаторів та ін.).

7. Споживачі зобов'язані обладнувати та маркувати свої КТ.

8. У випадку відсутності погодженої схеми, маркування КТ, відбір проб проводиться в місцях, визначених уповноваженими представниками споживача і виробника, що відображається в акті відбору проб. Відповідальність за достовірність визначення КТ несе споживач.

9. Періодичність відбору контрольних проб встановлює виробник, виходячи з потреби контролю обсягів та якості стічних вод кожного споживача,згідно графіку відбору проб стічних вод, затвердженого виробником.

10. Відбір контрольних проб оформлюється актом відбору проб стічних. В акт вносяться записи про відбір контрольної проби та арбітражних проб, як з однієї так і з декількох КТ на випусках споживача та субспоживача. Фіксується інформація щодо відібраних проб (назва споживача, дата, час та місце відбору, тип матеріалу тари та її об’єм, процедура попередньої обробки проб, відомості про осіб, які відбирали проби тощо).

Акт складається у трьох примірниках. Два примірника залишаються у виробника, один примірник акту вручається представнику споживача. У акті уповноважений представник споживача має право вказати свої зауваження щодо відбору контрольної проби. Якщо споживач відмовляється підписати акт відбору проб, він підписується представниками виробника, в акті робиться запис «від підпису відмовився» (з вказівкою П.І.Б. і посади споживача, що відмовився від підпису). Оформлений таким чином акт є обов’язковим для сторін.

11. У разі відмови споживача у наданні посуду для отримання АПС та подальшого ії зберігання про це робиться запис у акті відбору: «надати посуд для арбітражної проби споживача відмовляюсь/відмовився». У такому випадку при здійсненні відбору контрольної проби виробник не поділяє її на безпосередньо контрольну пробу та арбітражні. При перевищенні ДК забруднюючих речовин у цьому випадку розрахунок плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями виконується за результатами досліджень контрольної проби.

12. Об’єм відібраної контрольної проби повинен бути достатнім для проведення всіх необхідних аналітичних вимірів в необхідних повторностях по контрольованих показниках забруднення згідно нормативних документів на проведення вимірювань.

13. Відбір контрольної проби здійснюється засобами ручного відбирання (цеберка, пробовідбірник ручний), виготовлених з інертного матеріалу, що не впливає на склад проби. Відбір контрольної проби проводиться в посуд, що виготовлений з хімічно стійких матеріалів, що не змінюють склад або властивості відібраних стічних вод, промаркований способом, що виключає порушення маркування.

14. Проби, призначені для транспортування до лабораторії виробника, мають бути упаковані у тару, що забезпечує їх неушкодженість. Проби транспортують з додержанням необхідних заходів безпеки, що забезпечують їхню непошкодженість та своєчасну доставку.

15. При виконанні відбору контрольної проби стічних вод за п.12. цього розділу відбір контрольної проби стічної води здійснюється до загальної ємності у достатньому об’ємі, з якої стічна вода при постійному перемішуванні розливається в ємності для відбору безпосередньо контрольної проби та арбітражних проб. Споживачем повинні бути забезпечені умови збереження АПС та її неушкодженість.

16. На місті відбору контрольних проб посуд, у який відібрані арбітражні проби, опечатується паперовою стрічкою за підписами уповноважених представників виробника і споживача з фіксуванням інформації щодо відібраних проб.

17. Аналіз контрольної проби проводиться за показниками, зазначеними у додатку №2 до Правил №316. Виробник має право провести аналіз контрольної проби не за всіма показниками.

18. Для запобігання змінювання складу та властивостей проб стічних вод на місті відбору контрольної проби виробником і споживачем можуть застосовуватися процедури попередньої обробки проб, засоби консервації відповідно до нормативних документів на проведення вимірювань. Виробник і споживач використовують засоби консервації, які є в наявності у кожного на момент відбору.

19. Аналіз проб виробник та споживач повинні проводити у терміни та з додержанням умов зберігання проб, наведених у нормативних документах на виконання вимірювань або ДСТУ ISO 5667-3:2001. Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами. При виконанні аналізу контрольної проби і аналізу АПС повинні, по можливості, застосовуватися однакові методики виконання вимірювань та вимірювальні прилади.

20. За дотримання встановленого порядку проведення аналізів, якість та достовірність результатів несе відповідальність:

- контрольної проби - виробник;

- арбітражної проби споживача – споживач та лабораторія, яка їх виконувала.

21. Лабораторія проводить реєстрацію доставлених проб в «Зведений журнал контролю за якістю скиду стічних вод споживачів», у який заносяться і результати аналізів. Реєстрація АПВ для арбітражного аналізу здійснюється у «Журнал арбітражних проб» з фіксуванням інформації: назви споживача, дати, місця відбору проб, № та типу посуду, дати знищення проби за підписом начальника лабораторії. Виробник несе відповідальність за своєчасну доставку та зберігання контрольної проби та АПВ для арбітражного аналізу в лабораторії. Лабораторія виробника проводить необхідні процедури і операції з контрольною пробою у відповідності з нормативними документами та методиками виконання вимірювань складу та властивостей стічних вод. Дата проведення аналізу контрольної проби, процедури і операції, які проводяться з пробою, реєструються у робочих журналах за підписами виконавців.

22. По закінченню виконання аналізів контрольної проби, згідно з п. 17. цього розділу, у випадку виявлення забруднюючих речовин з перевищенням ДК, оформлюється протокол вимірювань показників складу та властивостей стічних вод відповідно до Правил у необхідній кількості примірників за підписом начальника лабораторії.

23. У протоколі вимірювань показників складу та властивостей стічних вод лабораторією можуть бути представлені дані по аналізованих показниках, значення яких менше нижньої межі вимірювання застосовуваної методики аналізу (< Сн). Результати вимірювань показників складу та властивостей стічних вод видаються з похибкою. При повідомленні споживача виробник за основу в розрахунках приймає результат аналізу без похибки.

VІІІ. Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення

1. У разі повної відповідності якості та режиму скиду стічних вод Правилам приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316, місцевим правилам приймання та умовам укладеного договору споживачі сплачують за послуги водовідведення за тарифом, установленим згідно з чинним законодавством для відповідної категорії споживачів.

Кількість стічних вод споживачів, які підлягають оплаті, визначають за фактичними обсягами відповідно до пунктів 2, 12 цього розділу або згідно з Правилами користування.

Додаткові обсяги стічних вод споживачів (не враховані договором), що надходять до систем централізованого водовідведення, оплачуються споживачами у п’ятикратному розмірі встановленого тарифу на послугу водовідведення.

2. Споживачі, які здійснюють скид стічних вод за відсутності чинного договору на централізоване водовідведення, сплачують виконавцю за весь об’єм стічних вод, скинутих за час відсутності такого договору, в п’ятикратному розмірі встановленого тарифу на послугу централізованого водовідведення.

3. Величину плати за послуги з централізованого водовідведення в межах вимог до скиду (Pvc) виконавець розраховує за формулою:

Pvc = T × Qd

Величину плати за понаднормативні скиди стічних вод (Pd) у систему централізованого водовідведення виконавець розраховує за формулою:

Pd = 5T × Qpd + Kk × T × Qpz

де	Т			-	тариф, встановлений за надання послуг централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії, грн/м^-³;
	Q_d			-	об’єм скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором, м^-³;
	Q_pd	-	об’єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, м^-³;
	Q_pz	-	об’єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями, м^-³;
	K_k			-	коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

4. У разі виявлення залпового скиду забруднюючої речовини застосовується коефіцієнт кратності K_k = 20.

5. У разі відхилення показника рН від установлених меж від 0,5 до 1,5 одиниць включно застосовується K_k = 2; від 1,5 до 2 одиниць - K_k = 5; від 2 та більше одиниць - K_k = 10.

6. У разі перевищення відношення ХСК/БСК₅ ≤ 2,5 коефіцієнт кратності визначають за формулою

де	ХСК	-	хімічне споживання кисню;
	БСК₅	-	біохімічне споживання кисню протягом п’яти діб.

Вимоги цього пункту не поширюються на випадки, коли ХСК ≤ 80 мг/дм^-³.

7. У разі скиду стічних вод з температурою вище ніж 40^оС або скиду тільки мінеральних солей застосовується K_k = 2.

8. У разі виявлення факту порушення інших загальних вимог (скид конденсату, дощового та дренажного стоку при роздільній системі каналізації, скид речовин, заборонених до скидання до системи централізованого водовідведення, тощо) застосовується K_k = 5.

9. У разі виявлення виконавцем під час контролю якості стічних вод, що скидають споживачі, перевищення фактичної концентрації одного виду забруднення (C_f) понад установлену місцевими правилами приймання допустимою концентрацією (ДК) коефіцієнт кратності (К_к) для розрахунку плати за скид понаднормативних забруднень визначають за формулою

Коефіцієнт кратності при перевищенні ДК однієї речовини не може перевищувати 5, крім випадків, передбачених пунктами 4, 5 цього розділу.

10. Якщо виконавцем встановлено факт скиду споживачем токсичних або радіоактивних забруднень, приймання яких до системи централізованого водовідведення виконавця не було обумовлено договором, коефіцієнт кратності К_к = 5.

11. Якщо виконавцем встановлено факт одночасного скиду до системи централізованого водовідведення кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, коефіцієнт кратності K_k визначають за формулою

де	C_fi	-	фактична концентрація в стічних водах споживача і-ої речовини;
	ДК_і	-	допустима концентрація і-ої речовини.

Загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10. Якщо за розрахунком K_k більше ніж 10, приймають K_k = 10, крім випадків, передбачених пунктом 4 цього розділу.

12. Плата за скид споживачем стічних вод із перевищенням ДК забруднюючих речовин, що встановлено аналізом контрольної проби та підтверджено актом, стягується за період від попереднього відбору контрольної проби, проведеного виконавцем, до дати зафіксованого порушення, але не більше дев’яноста днів. Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих споживачем за цей період з певного об’єкта.

13. Плата за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення у разі порушення вимог щодо якості і режиму їх скидання вноситься споживачем на рахунок виконавця у порядку та в строки, що передбачені місцевими Правилами приймання та/або договором.

14. Середньомісячний об’єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів (дощу і танення снігу та льоду) і сніготанення та неорганізовано потрапляє до систем централізованого водовідведення виконавця комунальної послуги, визначається з урахуванням площі стоку атмосферних опадів і сніготанення з території, що займає споживач, або її частини, з якої фактично має місце неорганізоване потрапляння таких стічних вод.

Додаткова кількість стічних вод, що надходить до систем централізованого водовідведення виробника у період дощів та сніготаненням через люки колодязів централізованого водовідведення та приймачі зливової системи централізованого водовідведення на території споживача розраховується за формулами:

при загальносплавній системі водовідведення - Wg = 10hgYF

10 - перевідний коефіцієнт до єдиної системи вимірювання F та hg;

Hg - кількість опадів за звітний місяць, мм, визначається за метеорологічними даними;

Y - загальний коефіцієнт стоку, що враховує кількість стічних вод (шар або об’єм), який може надходити до систем централізованого водовідведення за певний період часу (місяць), від усіх атмосферних опадів, що випали за цей період;

F - загальна площа території споживача, га.

при роздільній системі водовідведення - Wg = 0,2(10hgYF).

Загальний коефіцієнт стоку зливових вод у теплий період року для площ стоку з різним видом поверхні визначається на підставі даних, наведених у пункті 7.3 ДСТУ 3013-95 «ГІДРОСФЕРА. Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств».

Загальний коефіцієнт стоку стічних вод в холодний період року з урахуванням прибирання снігу і втрат води за рахунок часткового поглинання водопроникними поверхнями в період відлиги дорівнює 0,6 (відповідно пункту 7.4 ДСТУ 3013-95 «ГІДРОСФЕРА. Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств»).

Теплий період року, відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія. Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі», становить з березня по листопад включно, холодний - з грудня по лютий включно.

Середньорічний об’єм поливально-мийних вод, Оpm, що надходить у вуличну мережу водовідведення, у разі відсутності засобу обліку на водопровідному трубопроводі, що подає воду на ці потреби, та у разі використання води для здійснення поливально-мийних робіт з додаткового джерела непитного водопостачання визначається за формулою:

Оpm = 10mpYpmFpm,

де	10	-	перевідний коефіцієнт до єдиної системи вимірювання Fpm та m;
	m	-	питома витрата води на миття покриттів (приймається 1,35 л/м^-² наодне миття);
	p	-	середня кількість операцій поливання та миття на рік (складає близько 150), од.;
	Fpm	-	площа твердих покриттів, на яких здійснюється миття, га;
	Ypm	-	коефіцієнт стоку для поливально-мийних вод (приймається рівним 0,5).

Якщо при роздільній системі централізованого водовідведення на території споживача встановлено та зафіксовано актом за участі представника виконавця комунальної послуги та споживача наявність провалів ґрунту біля люків колодязів, відсутність кришок люків, а також пряме скидання стічних вод від атмосферних опадів до систем централізованого водовідведення, кількість додаткового обсягу стічних вод визначається у 5-ти кратному розмірі.

Якщо при роздільній системі централізованого водовідведення на території споживача шляхом обстеження встановлено та зафіксовано актом за участі представника виконавця комунальної послуги неможливість потрапляння додаткового обсягу стічних вод від атмосферних опадів до систем централізованого водовідведення зі всієї площі споживача або з її певної частини, кількість додаткового обсягу стічних вод з цієї площі дорівнює 0 (не визначається).

Перший заступник Олена ЛОГВИНЕНКО

Додаток 1
до Правил приймання стічних вод
до систем централізованого
водовідведення населених пунктів Зайцеве, Майське Синельниквського району Дніпропетровської області

ПЕРЕЛІК
виробничих процесів, під час здійснення яких споживач повинен мати локальні очисні споруди для попереднього очищення стічних вод перед їх скиданням до системи централізованого водовідведення

1. Нафтопереробка, хімічний та органічний синтез, фармацевтичне виробництво.

2. Целюлозно-паперове і картонне виробництво.

3. Спиртове, дріжджове, кондитерське, крохмалепатокове, маслоробне виробництво, виробництво пива безалкогольного (включаючи солодове), переробка молока, риби, м'яса (включаючи скотобійні), фруктів і овочів.

4. Вирощування худоби та птиці, шкіряна промисловість.

5. Гальванічне виробництво.

6. Машинобудування і металообробка.

7. Металургія чорна та кольорова.

8. Виробництво будівельних матеріалів і конструкцій, скла та скловиробів, керамічних виробів.

9. Виробництво лакофарбових матеріалів, синтетичних поверхневоактивних речовин.

10. Обробка поверхонь, предметів чи продукції з використанням органічних розчинників.

11. Виробничі процеси, під час яких використовуються або утворюються такі речовини:

неемульговані жири, харчові відходи, нафтопродукти, кислоти і луги, а також їх розчини, іони важких металів, сполуки миш'яку і ртуті, вільний сірководень та вільні сульфід-іони, меркаптани, а також відновлені сірчані сполуки (сульфіти, тіосульфати, елементарна сірка), сірковуглець, ціановодень, ароматичні вуглеводні, органічні розчинники, летючі органічні сполуки (толуол, бензол, ацетон, метанол, бутанол, пропанол, їх ізомери і алкіл похідні), хлорорганічні сполуки, 2, 4, 6-трихлорфенол, дихлорметан, дихлоретан, пентахлорфенол, поліхлорбіфеніли (сума ПХБ) і поліхлортерфеніли (сума ПХТ), тетрахлоретилен, трихлоретилен, триетиламін, хлороформ (трихлорметан), тетрахлорметан, чотирихлористий вуглець, бензопірен, етилбензол (фенілетан), діоксини, синтетичні поверхнево активні речовини, що не піддаються біологічному окисненню, біологічно неокиснювані барвники натурального, штучного і синтетичного походження, біологічно резистентні пестициди, осідаючі мінеральні включення гідравлічною крупністю більше 2 мм/с, спливаючі речовини (включення) гравітаційною крупністю більше 20 мм/с, волокнисті включення, в тому числі пряжа, ворс, волосся, шерсть, пероактивний хлор більше 5 мг/дм^-³, за винятком випадків введення на об'єкті водовідведення санітарного карантину, радіонукліди.

Керівник підпис П.І.Б

_____________________

Додаток 2
до Правил приймання стічних вод
до систем централізованого
водовідведення населених пунктів Зайцеве, Майське Синельниквського району Дніпропетровської області

ПЕРЕЛІК
забруднюючих речовин, що заборонені до скидання до системи централізованого водовідведення

1. Речовини, що здатні утворювати в системі централізованого водовідведення вибухонебезпечні, токсичні та (або) горючі гази, органічні розчинники, горючі і вибухонебезпечні речовини (нафта, бензин, гас, ацетон тощо) в концентраціях, що перевищують максимально допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, дозволених до скидання в системи централізованого водовідведення, синтетичні і натуральні смоли, масла, лакофарбові матеріали та відходи, продукти і відходи нафтопереробки, органічного синтезу, мастильно-охолоджуючі рідини, вміст засобів і систем пожежогасіння (крім використання для гасіння загорянь).

2. Розчини кислот з pH < 5,0 і лугів з pH > 10,0.

3. Погано пахучі та інші леткі речовини в кількості, що призводить до забруднення атмосфери робочої зони в каналізаційних насосних станціях, в інших виробничих приміщеннях системи водовідведення виробника, на території очисних споруд, понад встановлені для атмосфери робочої зони гранично допустимі концентрації.

4. Радіоактивні речовини понад гранично допустимий рівень безпечного вмісту в навколишньому середовищі, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, речовини, які не можуть бути затримані в технологічному процесі очищення стічних вод очисними спорудами виробника, що мають підвищену токсичність, здатність накопичуватися в організмі людини, що відзначаються віддаленими біологічними ефектами та (або) утворюють небезпечні речовини під час трансформації у воді і в організмах людини і тварин, у тому числі моно- і поліциклічні хлорорганічні, фосфорорганічні, азоторганічні і сіркоорганічні речовини, біологічно жорсткі поверхнево активні речовини, отрутохімікати, сильнодіючі отруйні речовини в концентрації, що перевищує більше ніж у 4 рази мінімальну гранично допустиму концентрацію, що встановлена для цих речовин у воді водних об'єктів, медичні відходи класів Б, В, Г, епідеміологічно небезпечні бактеріальні та вірусні забруднення (за винятком речовин, скидання яких дозволено санітарно-епідеміологічними вимогами).

5. Концентровані маткові розчини та кубові залишки, гальванічні розчини (електроліти) як вихідні, так і відпрацьовані, осади (шлами) локальних очисних споруд, осади відстійників, пасток, фільтрів, відходи очищення повітря (пилогазоочисного обладнання), осади станцій технічної водопідготовки, в тому числі котелень, теплоелектростанцій, іонообмінні смоли, активоване вугілля, концентровані розчини регенерації систем водопідготовки, концентрат, що утворюється під час роботи установок очищення води з використанням мембранних технологій (зокрема зворотного осмосу), хімічні реактиви та реагенти.

6. Будь-які тверді відходи боєнь та переробки м'яса, канига, цільна кров, відходи обробки шкіри, відходи тваринництва та птахівництва, включаючи фекалії.

7. Тверді побутові відходи, сміття, що збирається під час сухого прибирання приміщень, будівельні матеріали, відходи і сміття, відпрацьований ґрунт і транспортуючі розчини від підземних прохідницьких робіт, ґрунт, зола, шлак, окалина, вапно, цемент та інші в'яжучі речовини, стружка, скло, пилоподібні частки обробки металів, скла, каменю та інші мінеральні матеріали, рослинні залишки і відходи (листя, трава, деревинні відходи, плодоовочеві відходи тощо), за винятком попередньо гомогенізованих плодоовочевих відходів у побуті.

8. Волокнисті матеріали (натуральні, штучні або синтетичні волокна, в тому числі волосся, вовна), тара, пакувальні матеріали та їх елементи, металева стружка, тирса, окалина, синтетичні матеріали (полімерні плівки, гранули, пилоподібні частинки, стружка тощо).

9. Біомаса харчових, фармацевтичних виробництв та інших біотехнологічних процесів у разі концентрації, що перевищує вимоги до речовин за хімічним споживанням кисню, харчова продукція як придатна, так і неліквідна, сировина для її виробництва, сироватка сирна, барда спиртова і дріжджова, пивна хмільова дробина.

10. Речовини з Переліку забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих і підземних вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 06 лютого 2017 року № 45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 2017 року за № 235/30103, які не увійшли до переліку речовин, що утворюються під час виробничих процесів, при здійсненні яких споживач повинен мати локальні очисні споруди для попереднього очищення стічних вод перед їх скиданням до системи централізованого водовідведення та очищення стічних вод, та переліку речовин, які не піддаються біологічній деструкції.

Керівник підпис П.І.Б

_____________________

Додаток 3
до Правил приймання стічних вод
до систем централізованого
водовідведення населених пунктів Зайцеве, Майське Синельниквського району Дніпропетровської області

ДОПУСТИМИЙ ВМІСТ
важких металів в осадах стічних вод, що можуть використовуватися для удобрювання

№ з/п	Важкий метал	Орієнтовна ефективність видалення важкого металу на очисних спорудах системи централізованого водовідведення, К_в	Максимально допустимий вміст важкого металу в осадах очисних споруд системи централізованого водовідведення, г/т сухої речовини
1	2	3	4
1	Стронцій	0,14	300,0
2	Свинець	0,5	750,0
3	Ртуть	0,6	15,0
4	Кадмій	0,6	30,0
5	Нікель	0,5	200,0
6	Хром (3⁺)	0,5	750,0
7	Марганець	-	2000,0
8	Цинк	0,3	2500,0
9	Мідь	0,4	1500,0
10	Кобальт	0,5	100,0
11	Залізо	0,5	25000,0

Керівник підпис П.І.Б

_____________________

Додаток 4
до Правил приймання стічних вод
до систем централізованого
водовідведення населених пунктів Зайцеве, Майське Синельниквського району Дніпропетровської області

ВИМОГИ
до складу та властивостей стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення

Показники якості стічних вод		Одиниця виміру	Максимально допустиме значення показника та (або) концентрація в пробі стічних вод
1	2	3	4
1	Реакція середовища (pH)	од.	6,5-9,0
2	Температура	°C	+40
3	ХСК	мг/дм^-3	580,0
4	Співвідношення ХСК:БСК₅	-	< 2,5
5	Завислі речовини та речовини, що спливають	мг/дм^-3	433,0
6	Азот (сума азоту органічного та амонійного)	мг/дм^-3	73,0
7	Фосфор загальний (Р_заг)	мг/дм^-3	12,0
8	Нафта та нафтопродукти	мг/дм^-3	10,0
9	Жири рослинні та тваринні	мг/дм^-3	33,0
10	Хлориди (Cl-)	мг/дм^-3	350,0*
11	Сульфати (SO₄^-2-)	мг/дм^-3	400,0*
12	Сульфіди	мг/дм^-3	1,5
13	СПАР аніонні	мг/дм^-3	10,0
14	Феноли	мг/дм^-3	0,25
15	Залізо (Fe)	мг/дм^-3	3,0

Керівник підпис П.І.Б

_____________________

Додаток 5
до Правил приймання стічних вод
до систем централізованого
водовідведення населених пунктів Зайцеве, Майське Синельниквського району Дніпропетровської області

ДОПУСТИМІ ВЕЛИЧИНИ
показників якості стічних вод

№ з/п	Найменування речовини	ГДК забруднень у стічних водах (г/м^-³)	Орієнтовна ефективність	Лімітуюча ознака шкідливості	Клас небезпеки
1	2	3	4	5	6
1	Азот амонійний	30	0,2-0,6		3
2	Акрилова кислота	-	0,8	с-т	-
3	Акрилонітрил	150	-	-	-
4	Алкіларилсульфонати	20	0,8	орг	3
5	Алкілбензолсульфонати	20	0,8	орг	4
6	Аміни С7-С9	1	-	орг	3
7	Аміни С10-С15	1	-	орг	4
8	Аміни С16-С20	1	-	орг	4
9	Алюміній	5	0,9	с-т	2
10	Арсен	0,1	0,5	с-т	2
11	Ацетальдегід	20	0,95	орг	4
12	Ацетон	40	0,95	заг	3
13	Барій	10	0,95	с-т	2
14	Бензин	100	-	орг	3
15	Бензойна кислота	15	0,60	заг	4
16	Бензол	100	-	с-т	2
17	Бензопірен	20	0,9	с-т	1
18	Бутилацетат	1	-	заг	1
19	Бутилакрелат	-	0,8	орг	4
20	Бутиловий спирт нормальний	10	0,35	с-т	2
21	Вінілацетат	100	0,2	с-т	2
22	Вирівнювач А	20	0,3	орг	4
23	Гідразингідрат	0,1	-	с-т	2
24	Гідрохінон	15	0,2	орг	4
25	Гліказин	30	0,45	-	-
26	Гліцерин	90	-	заг	4
27	Дибутилфталат	0,2	-	заг	3
28	Диметилфенілкарбинол	1	0,8	с-т	2
29	Дибутилацетамід	15	0,98	с-т	3
30	Діетаноламід	100	-	с-т	2
31	Діетаноламін	1	-	орг	4
32	Діетиламін солянокислий	10	0,4	орг	4
33	Діетиленгліколь	-	-	с-т	3
34	Залізо (загальне)	2,5	0,5	орг	3
35	Жири рослинні і тваринні^-¹	20	0,7	-	-
36	Закріплювач ДЦМ	5	0,5	-	-
37	Закріплювач ДЦУ	5	-	-	-
38	Закріплювач У-2	20	0,7	-	-
39	Ізобутиловий спирт	100	0,8	с-т	2
40	Кадмій	0,01	0,6	с-т	2
41	Капролактам	25	-	заг	4
42	Карбоксиметилцелюлоза	за БСК	-	заг	3
43	Кобальт	1	0,5	с-т	2
44	Ксилол	1	-	орг	3
45	Барвники сірчисті	25	-	орг	4
46	Барвники синтетичні (кислотні)	25	-	орг	4
47	Крезоли	100	0,4	с-т	2
48	Кротоновий альдегід	6	-	с-т	3
49	Латекс ЛМФ	10	-	орг	4
50	Лудигол	100	0,7	орг	4
51	Малеїнова кислота	60	-	орг	4
52	Марганець	30	-	орг	3
53	Масляна кислота	500	0,1	заг	4
54	Мідь	0,5	0,4	орг	3
55	Метазин	10	0,4	орг	3
56	Метанол	30	0,95	с-т	2
57	Метилметакрилат	500	0,8	с-т	2
58	Метилстирол	1	-	орг	3
59	Метилетилкетон	50	0,8	орг	3
60	Моноетаноламін	5	0,6	с-т	2
61	Молібден	-	0,4	с-т	2
62	Нафта та нафтопродукти^-²	10	0,85	орг	4
63	Нікель	0,5	0,5	с-т	3
64	Нітрати (за NO₃)	45	-	с-т	3
65	Нітрити	3,3	-	с-т	2
66	Олово	10	-	-	-
67	Поліакриламід	40	0,05	с-т	2
68	Полівініловий спирт	20	-	орг	4
69	Полівінілацетатна емульсія	10	0,23	-	-
70	Пропіловий спирт	12	-	заг	4
71	Резорцин	12	0,95	заг	4
72	Ртуть	0,005	0,6	с-т	1
73	Свинець	0,1	0,5	с-т	2
74	Селен	10	0,5	с-т	2
75	Сечовина	за БСК	-	заг	4
76	Сірководень	1	-	заг	3
77	Сірковуглець	1	-	орг	4
78	Синтетичні поверхнево активні речовини (СПАР) аніонні^-³	20	0,8	орг	4
79	СПАР неіоногенні^-³	25	0,8	орг	4
80	Стирол	10	0,6	орг	3
81	Стронцій	26	0,14	с-т	2
82	Сульфіди	1	-	заг	3
83	Тіосечовина	10	0,5	с-т	2
84	Титан	0,1	-	заг	3
85	Толуол	15	0,6	орг	4
86	Трилон Б	20	0,4	с-т	2
87	Трикрезолфосфат	40	0,4	с-т	2
88	Триетаноламін	5	0,47	орг	4
89	Оцтова кислота	45	0,95	заг	4
90	Оцтово-етиловий ефір	13	-	орг	4
91	Фенол	10	0,95	орг	4
92	Формальдегід	100	0,8	с-т	2
93	Фосфати	10	-	заг	4
94	Фталева кислота	0,5	-	заг	3
95	Хром (тривалентний)	2,5	0,5	с-т	3
96	Хром (шестивалентний)	0,1	0,5	с-т	3
97	Ціаніди	1,5	0,7	с-т	2
98	Цинк	1	0,3	заг	3
99	Етанол	14	-	-	-
100	Етиленгліколь	1000	0,8	с-т	3
101	Етилхлоргідрин	5	-	с-т	1
Речовини, які не піддаються біологічній деструкції^-⁴
102	Анізол	-	-	с-т	3
103	Ацетофенон	-	-	с-т	3
104	Гексахлорбензол	-	-	с-т	3
105	Гексаген	-	-	с-т	2
106	Гексахлоран	-	-	орг	4
107	Гексаметилендіамін	-	-	с-т	2
108	2,3-дихлор-1,4-нафтохінон	-	-	с-т	3
109	Диметилдихлорвініл- фосфат	-	-	орг	3
110	ДДТ (технічний)	-	-	с-т	2
111	Діетиланілін	-	-	орг	3
112	Діетилртуть	-	-	с-т	1
113	Діетиловий ефір малеїнової кислоти	-	-	с-т	2
114	Дихлоранілін	-	-	орг	4
115	Дихлорбензол	-	-	орг	3
116	Дихлоргідрин	-	-	орг	4
117	Дихлоретан	-	-	с-т	2
118	Діетилдитіофосфорна кислота	-	-	орг	3
119	Діетиловий ефір	-	-	орг	4
120	Ізопропіламін	-	-	с-т	3
121	Ізопрен	-	-	орг	4
122	Карбофос	-	-	орг	4
123	Меркаптодіетиламін	-	-	орг	4
124	Метафос	-	-	орг	4
125	Метилнітрофос	-	-	орг	3
126	Натрій^-⁵	200	-	с-т	2
127	Нітробензол	-	-	с-т	3
128	Нітрохлорбензол	-	-	с-т	3
129	Пентаеритрит	-	-	с-т	2
130	Петролатум	-	-	с-т	3
131	Пікринова кислота	-	-	орг	3
132	Пірогалол	-	-	орг	3
133	Поліхлорпінен	-	-	с-т	2
134	Поліетиленімін	-	-	с-т	2
135	Пропіл бензол	-	-	орг	3
136	Сульфати^-⁵	500	-	орг	4
137	Тетрахлорбензол	-	-	с-т	2
138	Тетраетилсвинець	-	-	с-т	1
139	Трифторхлорпропан	-	-	с-т	2
140	Триетиламін	-	-	с-т	2
141	Тетрахлоргептан	-	-	орг	4
142	Тетрахлорнонан	-	-	орг	4
143	Тетрахлорпентан	-	-	орг	4
144	Тетрахлорпропан	-	-	орг	4
145	Тетрахлорундекан	-	-	орг	4
146	Тетрахлоретан	-	-	орг	4
147	Тіофен	-	-	орг	3
148	Тіофос	-	-	орг	4
149	Трибутилфосфат	-	-	орг	4
150	Трихлорбензол	-	-	орг	3
151	Фенілендіамін (n)	-	-	с-т	3
152	Фозалон	-	-	орг	4
153	Фосфамід	-	-	орг	4
154	Фурфурол	-	-	орг	4
155	Хлориди 5	350	-	орг	4
156	Хлорбензол	-	-	с-т	3
157	Хлоропрен	-	-	с-т	2
158	Циклогексан	-	-	с-т	2
159	Циклогексанол	-	-	с-т	2
160	Циклогексаноксин	-	-	с-т	2
161	Циклогексан	-	-	с-т	2
162	Чотирихлористий вуглець	-	-	с-т	2
163	Етилбензол	-	-	орг	4

__________
^-¹ Вміст жирів у стічних водах, які надходять на біофільтри, допускають не більше 10 г/м^-³.
^-² Нафтопродукти - малополярні та неполярні речовини, які розчиняються у гексані. Вміст нафти та нафтопродуктів у стічних водах, які надходять на біофільтри, допускають не більше 5 г/м^-³.
^-³За наявності у стічних водах суміші аніонних та неіоногенних ПАР їх загальна концентрація на спорудах біологічного очищення не повинна перевищувати 20 г/м^-³.
^-⁴ Для речовин, які не піддаються біологічній деструкції, гранична концентрація в стічних водах, що надходять до споруд біологічного очищення, не повинна перевищувати її ГДК у воді водного об'єкта, що використовується для господарсько-питного водопостачання чи рибогосподарських потреб.
^-⁵Вміст цих речовин у воді, зростає відповідно до їх вмісту у воді місцевого водопроводу.

__________
Примітки

1. Скорочення, використані у цьому додатку:
ГДК - гранично допустима концентрація;
с-т - санітарно-токсикологічна;
орг - органолептична;
заг - загальносанітарна;
2. Риска (-) означає, що дані в нормативних документах щодо цієї речовини відсутні.

Затверджено рішенням виконавчого комітету Зайцівської сільської ради № 123 від 24.09.2025р.